Що таке ESG
Екологічна, соціальна та управлінська складові, чому вони важливі для компаній та інвесторів і що означає подвійна суттєвість.
Три літери: E, S і G
Абревіатура ESG походить з англійської: Environmental, Social, Governance, тобто довкілля, соціальна сфера та управління. Вона описує сукупність нефінансових аспектів, які можуть впливати як на довгострокові результати діяльності компанії, так і на наслідки, які компанія має для людей і довкілля. ESG — це не єдине правило і не окремий стандарт, а аналітична рамка, якою користуються компанії, інвестори, банки та органи влади.
| Складова | Що охоплює | Приклади тем і показників |
|---|---|---|
| E — Довкілля | Вплив на клімат і природні ресурси | Викиди парникових газів, споживання енергії та води, відходи, забруднення, біорізноманіття |
| S — Соціальна сфера | Відносини з працівниками, клієнтами, постачальниками та громадою | Охорона здоров’я та безпека праці, справедлива оплата праці, професійне навчання, захист даних клієнтів, права людини в ланцюгу постачання |
| G — Управління | Спосіб керівництва, контролю та нагляду | Незалежність ради, винагорода керівництва, права акціонерів, антикорупційні політики, аудит і внутрішній контроль, прозорість |
Чому ESG має значення
Для компанії ESG-теми часто є «прихованими» фінансовими ризиками: посуха може скоротити виробництво, нещасний випадок на виробництві може зупинити діяльність, а слабке управління може призвести до шахрайства або втрати довіри партнерів. Ретельне управління ними може знизити витрати, полегшити доступ до фінансування та покращити репутацію.
Для інвестора ESG-інформація доповнює класичний фінансовий аналіз. Вона допомагає виявити ризики, які ще не відображені в балансі, і компанії, краще підготовлені до змін у регулюванні, технологіях або вподобаннях споживачів.
- Доступ до капіталу: дедалі більше міжнародних фінансових установ та інституційних інвесторів вимагають ESG-дані, перш ніж надати кредит або придбати цінні папери.
- Ланцюги постачання: великі клієнти, зокрема з Європейського Союзу, можуть вимагати від постачальників інформацію про викиди або умови праці.
- Управління ризиками: екстремальні кліматичні явища, ціни на енергію та зміни в регулюванні безпосередньо впливають на витрати.
- Репутація і таланти: працівники та споживачі приділяють дедалі більше уваги відповідальній поведінці компаній.
Подвійна суттєвість простими словами
Тема є суттєвою, якщо вона достатньо важлива, щоб нею управляти та звітувати про неї. У сфері сталого розвитку важливість можна розглядати з двох боків — звідси й вираз подвійна суттєвість.
| Погляд | Ключове запитання | Кому переважно корисна |
|---|---|---|
| Фінансова суттєвість | Як ця тема впливає на доходи, витрати, активи або доступ компанії до фінансування? | Інвестори та кредитори |
| Суттєвість впливу | Як компанія впливає на людей, громаду та довкілля? | Суспільство, працівники, громади, органи влади, а також інвестори |
Корисні уточнення
- ESG — це не філантропія: спонсорство вітається, але головне — те, як компанія провадить свою основну діяльність.
- Суттєві теми різняться залежно від галузі: для банку управління та захист даних можуть важити більше, ніж споживання води.
- Високий ESG-рейтинг не гарантує вищої дохідності, а низький не означає автоматично погану інвестицію.
- Складові пов’язані між собою: надійне управління робить екологічні та соціальні зобов’язання більш переконливими.
Головне
- ESG означає довкілля (E), соціальну сферу (S) та управління (G) і є аналітичною рамкою, а не єдиним стандартом.
- ESG-теми можуть становити реальні фінансові ризики та можливості для компаній.
- Подвійна суттєвість поєднує вплив теми на компанію з впливом компанії на людей і довкілля.
- Суттєві теми залежать від галузі, а управління надає переконливості двом іншим складовим.
Звітність у сфері сталого розвитку
Основні міжнародні системи звітності, викиди охоплення 1, 2 і 3 та показники, за допомогою яких вимірюють ESG-результативність.
Що таке звіт зі сталого розвитку
ESG-інформація стає корисною лише тоді, коли вона порівнянна, перевірювана та послідовна з року в рік. Тому компанії використовують системи звітності, які визначають, які теми розкривати, як вимірювати показники та як пояснювати стратегію, ризики й цілі.
Якісний звіт не обмежується історіями успіху. Він також пояснює, де компанія не досягла своїх цілей, яку методологію вона використала для розрахунків і яких даних ще бракує.
Основні міжнародні системи
| Система | Хто розробляє | Основний акцент | Цільові користувачі |
|---|---|---|---|
| Стандарти GRI | Global Reporting Initiative, незалежна міжнародна організація | Вплив організації на економіку, довкілля та людей; структуровані в універсальні, галузеві та тематичні стандарти | Широке коло заінтересованих сторін |
| IFRS S1 і IFRS S2 | Рада з міжнародних стандартів сталого розвитку (International Sustainability Standards Board, ISSB) у складі Фонду IFRS | Фінансово релевантна інформація щодо сталого розвитку; S1 встановлює загальні вимоги, S2 зосереджується на ризиках і можливостях, пов’язаних із кліматом | Інвестори, кредитори та інші постачальники капіталу |
| ESRS (у контексті CSRD) | Європейські стандарти, розроблені за технічної підтримки EFRAG та ухвалені Європейською Комісією | Звітність на основі подвійної суттєвості, що застосовується до компаній, на які поширюється дія Директиви про звітність підприємств у сфері сталого розвитку (CSRD) | Інвестори та широке коло заінтересованих сторін |
Стандарти ISSB переймають структуру рекомендацій TCFD (Робочої групи з розкриття фінансової інформації, пов’язаної з кліматом), організовану за чотирма напрямами:
- Управління — хто здійснює нагляд за ризиками та можливостями у сфері сталого розвитку;
- Стратегія — як вони впливають на бізнес-модель і плани компанії;
- Управління ризиками — як їх виявляють, оцінюють і відстежують;
- Показники та цілі — що вимірюється і які цілі взяла на себе компанія.
Викиди парникових газів: охоплення 1, 2 і 3
Найпоширенішим екологічним показником є вуглецевий слід, виражений у тоннах CO₂-еквівалента (tCO₂e). Класифікація викидів за трьома «охопленнями» (Scope) походить із GHG Protocol — стандарту обліку парникових газів, який широко використовують, зокрема й зазначені вище системи звітності.
| Категорія | Що охоплює | Приклади |
|---|---|---|
| Охоплення 1 — прямі викиди | Викиди з джерел, що належать компанії або контролюються нею | Спалювання природного газу у власних котлах, пальне власного автопарку, виробничі процеси |
| Охоплення 2 — непрямі енергетичні викиди | Викиди, пов’язані з придбаною та спожитою енергією | Придбані електроенергія, тепло або пара |
| Охоплення 3 — інші непрямі викиди | Викиди в ланцюгу створення вартості — на попередніх і наступних етапах | Виробництво придбаної сировини, перевезення третіми сторонами, службові поїздки працівників, використання проданої продукції |
Показники та числовий приклад
- Довкілля: викиди охоплення 1, 2 і 3; споживання енергії (МВт·год) і частка відновлюваної енергії; споживання води (m³); утворені та перероблені відходи (тонн).
- Соціальна сфера: кількість працівників і плинність кадрів; рівень виробничого травматизму; години навчання на одного працівника; різниця в оплаті праці жінок і чоловіків.
- Управління: частка незалежних членів ради; наявність антикорупційних політик і каналів повідомлення про порушення; інциденти з дотриманням вимог.
Головне
- Звітність у сфері сталого розвитку робить ESG-інформацію порівнянною, перевірюваною та послідовною в часі.
- GRI робить акцент на впливі, IFRS S1/S2 — на інформації, релевантній для інвесторів, а ESRS у контексті CSRD — на подвійній суттєвості.
- Охоплення 1 — прямі викиди, охоплення 2 — придбана енергія, охоплення 3 — решта ланцюга створення вартості.
- Показники інтенсивності, як-от викиди на 1 млн леїв доходів, дають змогу порівнювати різні роки та різні компанії.
- Застосовність стандартів залежить від юрисдикції та конкретних вимог фінансових партнерів.
Зелені, соціальні облігації та облігації сталого розвитку
Види маркованих облігацій, чотири складові Принципів зелених облігацій ICMA та категорії прийнятних проєктів.
Марковані облігації: основна ідея
З юридичного та фінансового погляду зелена облігація функціонує як будь-яка інша облігація: емітент отримує кошти від інвесторів, виплачує купони та погашає номінальну вартість у строк погашення. Відмінність полягає в зобов’язанні щодо використання коштів і в прозорості, яку бере на себе емітент.
Як правило, кредитний ризик зеленої облігації — це ризик емітента, а не фінансованого проєкту: інвестору платять із грошових потоків компанії загалом. Винятком є спеціальні структури, як-от облігації, забезпечені активами, або проєктне фінансування, де виплати можуть залежати від конкретних активів.
Чотири основні види
| Вид | Що фінансує | Ключовий механізм | Базові настанови ICMA |
|---|---|---|---|
| Зелена (green) | Проєкти з екологічними перевагами | Використання коштів (use of proceeds) | Принципи зелених облігацій (Green Bond Principles) |
| Соціальна (social) | Проєкти з позитивними соціальними результатами для цільових груп населення | Використання коштів | Принципи соціальних облігацій (Social Bond Principles) |
| Сталого розвитку (sustainability) | Поєднання зелених і соціальних проєктів | Використання коштів | Настанови щодо облігацій сталого розвитку (Sustainability Bond Guidelines) |
| Пов’язана зі сталим розвитком (sustainability-linked) | Загальні цілі компанії | Фінансові характеристики (наприклад, купон) залежать від досягнення цільових показників результативності | Принципи облігацій, пов’язаних зі сталим розвитком (Sustainability-Linked Bond Principles) |
Перші три види — це інструменти типу use of proceeds: важливо, на що витрачаються кошти. Облігації, пов’язані зі сталим розвитком (sustainability-linked), працюють інакше: кошти можна використовувати на будь-які загальні цілі, але емітент бере на себе зобов’язання щодо ключових показників ефективності (KPI) і цільових показників результативності у сфері сталого розвитку. Якщо цілей не досягнуто, купон зазвичай зростає.
Принципи зелених облігацій ICMA
ICMA (Міжнародна асоціація ринків капіталу, International Capital Market Association) публікує Green Bond Principles — добровільні настанови, що широко застосовуються на міжнародних ринках. Вони не є законом, а становлять найкращі практики, які підвищують прозорість і довіру інвесторів. Принципи мають чотири базові складові:
- Використання коштівКошти спрямовуються на прийнятні зелені проєкти, чітко описані в документації емісії, з оціненими та, наскільки можливо, кількісно вираженими екологічними перевагами.
- Процес оцінювання та відбору проєктівЕмітент пояснює екологічні цілі, критерії прийнятності та те, як він виявляє соціальні й екологічні ризики проєктів і управляє ними.
- Управління коштамиЧисті залучені кошти обліковуються окремо (на субрахунку, у субпортфелі або за допомогою рівноцінного внутрішнього механізму), а емітент зазначає, як він тимчасово розміщує ще не розподілені суми.
- ЗвітністьЕмітент публікує оновлену інформацію про використання коштів — щонайменше щороку до повного їх розподілу, — а також про очікуваний вплив проєктів.
Прийнятні категорії проєктів
Принципи ICMA містять орієнтовний, а не вичерпний перелік категорій зелених проєктів. Серед них:
- відновлювана енергетика (наприклад, сонячні або вітрові електростанції);
- енергоефективність (реновація будівель, модернізація обладнання, інтелектуальні мережі);
- запобігання забрудненню та контроль за ним;
- стале управління живими природними ресурсами та землекористуванням (зокрема стале сільське господарство);
- збереження наземного та водного біорізноманіття;
- чистий транспорт (електричний, громадський, немоторизований транспорт);
- стале управління водними ресурсами та стічними водами;
- адаптація до зміни клімату;
- продукція, технології та процеси, адаптовані до циркулярної економіки;
- зелені будівлі, сертифіковані за визнаними стандартами.
Для соціальних облігацій типові категорії охоплюють доступну базову інфраструктуру, доступ до основних послуг, як-от охорона здоров’я та освіта, доступне житло, створення робочих місць (зокрема через фінансування МСП), продовольчу безпеку та соціально-економічну інклюзію.
Головне
- Зелені, соціальні облігації та облігації сталого розвитку визначаються використанням коштів; облігації, пов’язані зі сталим розвитком, — цільовими показниками результативності, прив’язаними до фінансових характеристик.
- Кредитний ризик звичайної зеленої облігації, як правило, є ризиком емітента.
- Принципи зелених облігацій (Green Bond Principles) мають чотири складові: використання коштів, оцінювання та відбір проєктів, управління коштами та звітність.
- Принципи ICMA є добровільними й рекомендують рамкову програму зеленого фінансування та зовнішню оцінку.
- Прийнятні категорії охоплюють відновлювану енергетику, енергоефективність, чистий транспорт, водні ресурси, зелені будівлі та циркулярну економіку.
Випуск зеленої облігації
Практичні етапи зеленої емісії: рамкова програма фінансування, незалежний висновок, розподіл коштів, звіти про розподіл і вплив.
Підготовка: від стратегії до портфеля проєктів
Переконлива зелена облігація бере початок у стратегії компанії, а не в бажанні отримати маркування. Інвестори запитуватимуть, як фінансовані проєкти вписуються в загальні екологічні цілі емітента і чи не суперечить решта його діяльності зеленому посилу.
Перший конкретний крок — інвентаризація наявних і запланованих проєктів, які можуть бути прийнятними: інвестицій у відновлювану енергетику, енергоефективність, водні ресурси або чистий транспорт. Для кожного проєкту оцінюють вартість, графік реалізації та вимірювані екологічні переваги.
Етапи випуску
- 1. Внутрішнє рішення і проєктна командаКерівництво схвалює ініціативу та формує команду з фахівців із фінансів, сталого розвитку, юридичних питань та операційної діяльності. Визначають, хто ухвалює рішення щодо прийнятності проєктів (як правило, внутрішній комітет).
- 2. Визначення прийнятних проєктівВідбирають проєкти, що відповідають зеленим категоріям, і оцінюють необхідну суму, зокрема можливе рефінансування вже реалізованих проєктів з оголошеним ретроспективним періодом.
- 3. Розроблення рамкової програми зеленого фінансуванняСкладають документ, який пояснює критерії прийнятності, винятки, управління коштами та показники впливу, про які звітуватимуть.
- 4. Зовнішня оцінкаНезалежний оцінювач аналізує рамкову програму та надає висновок щодо її відповідності ринковим принципам і переконливості екологічних переваг.
- 5. Документація та погодження емісіїГотують проспект емісії або документ пропозиції з посиланням на зелену рамкову програму та отримують погодження, яких вимагає законодавство про ринок капіталу, застосовне до емітента.
- 6. Розміщення серед інвесторівЕмітент і посередники представляють емісію інвесторам, пояснюючи як кредитний профіль, так і зелені проєкти.
- 7. Розподіл коштів і звітністьКошти обліковують окремо та розподіляють між проєктами, а емітент періодично публікує звіти про розподіл коштів і про вплив.
Зовнішня оцінка і незалежний висновок
Згідно з добровільними принципами зовнішня оцінка, як правило, не є обов’язковою, але її настійно рекомендують: для багатьох інвесторів її відсутність — тривожний сигнал. Найпоширеніша форма — second party opinion (SPO), висновок, який надає установа з експертизою у сфері сталого розвитку, незалежна від консультантів, що готували рамкову програму.
| Вид оцінки | Що надає | Коли зазвичай з’являється |
|---|---|---|
| Незалежний висновок (second party opinion) | Оцінює відповідність рамкової програми принципам і релевантність екологічних цілей | До емісії |
| Верифікація | Підтверджує на основі встановлених критеріїв такі аспекти, як розподіл коштів або дані про вплив | До або після емісії |
| Сертифікація | Засвідчує відповідність визнаному зовнішньому стандарту | До та нерідко після емісії |
| Скоринг або рейтинг | Присвоює рамковій програмі чи емісії бал або оцінку за власною методологією | До або після емісії |
Після випуску: розподіл і вплив
Емісія не завершується отриманням коштів. Інвестори стежать за двома видами звітів: звітом про розподіл коштів, який показує, скільки коштів спрямовано на кожну категорію проєктів і скільки залишилося нерозподіленими, і звітом про вплив, який показує досягнуті або очікувані екологічні результати разом із методологією розрахунку.
Головне
- Переконлива зелена облігація ґрунтується на стратегії компанії та чіткому портфелі прийнятних проєктів.
- Рамкова програма зеленого фінансування публічно описує критерії, відбір, управління коштами та звітність.
- Незалежний висновок (second party opinion) оцінює відповідність рамкової програми ринковим принципам до емісії.
- Після випуску публікують звіти про розподіл коштів і про вплив разом із методологією розрахунку.
- Невиконання зелених зобов’язань створює репутаційний ризик навіть тоді, коли виплати за облігацією здійснюються вчасно.
ESG з погляду інвестора
ESG-стратегії інвестування, ESG-рейтинги та їхні обмеження, а також ознаки, які допоможуть вам розпізнати грінвошинг.
ESG-стратегії інвестування
Не існує єдиного способу «інвестувати за принципами ESG». Інвестори поєднують кілька підходів залежно від цілей: зниження ризиків, узгодження портфеля з особистими чи інституційними цінностями або досягнення вимірюваного впливу.
| Стратегія | Як працює | Приклад |
|---|---|---|
| Негативний скринінг (виключення) | Вилучає з інвестиційного універсуму певні галузі, компанії або практики | Виключення виробників тютюну або компаній, причетних до грубих порушень прав людини |
| Позитивний скринінг (best-in-class) | Відбирає компанії з найкращими ESG-результатами в кожній галузі | Вибір найбільш енергоефективних компаній певної промислової галузі |
| ESG-інтеграція | Систематично враховує ESG-чинники у фінансовому аналізі поряд із класичними показниками | Коригування прогнозів витрат з урахуванням майбутніх цін на енергію або ризику посухи |
| Тематичні інвестиції | Зосереджуються на темах, пов’язаних зі сталим розвитком | Портфель, орієнтований на відновлювану енергетику або водні ресурси |
| Імпакт-інвестиції | Цілеспрямовано прагнуть вимірюваного соціального або екологічного впливу поряд із фінансовою дохідністю | Фінансування проєктів доступного житла зі звітуванням про кількість сімей-вигодонабувачів |
| Залученість акціонера (engagement) | Діалог із керівництвом і голосування на загальних зборах з метою вдосконалення практик | Вимога встановити цілі щодо скорочення викидів |
ESG-рейтинги та їхні обмеження
ESG-рейтинги — це оцінки, які надають спеціалізовані постачальники і які намагаються узагальнити результативність компанії або її вразливість до ESG-ризиків в одному балі чи оцінці. Вони корисні як відправна точка, але користуватися ними слід обережно.
- Різні методології: постачальники обирають різні теми, ваги та джерела даних, тож одна й та сама компанія може отримати дуже різні бали.
- Що саме вимірюється: одні рейтинги оцінюють ESG-ризик для компанії, інші — вплив компанії на світ; ці два підходи не збігаються.
- Неповні дані: багато балів ґрунтуються на інформації, яку розкриває сама компанія, або на оцінках.
- Розмір має значення: великі компанії з окремими командами зі звітності можуть отримувати вищі бали просто тому, що публікують більше інформації.
- Бали — це не кредитні рейтинги: високий ESG-бал нічого прямо не говорить про здатність емітента погашати свої борги.
Грінвошинг: як його розпізнати
- Розмиті терміни на кшталт «екологічний», «дружній до природи» чи «кліматично нейтральний» без даних і методології.
- Акцент на невеликому й помітному проєкті, тоді як основна діяльність залишається дуже забруднювальною і не має плану переходу.
- Цілі на дуже далеку перспективу без проміжних цілей, виділеного бюджету чи призначених відповідальних осіб.
- Відсутність зовнішньої оцінки або звіти про розподіл коштів і вплив, які затримуються чи відсутні.
- Назва фонду вказує на зелену тематику, але портфель містить мало активів, пов’язаних із цією темою.
- Компенсація викидів подається як основне рішення замість їх фактичного скорочення.
Контрольний перелік для інвестора
- Визначте свою метуВи прагнете знизити ризики, уникнути певних галузей чи досягти вимірюваного впливу? Відповідна стратегія залежить від відповіді.
- Спершу проаналізуйте кредитний ризикУ разі зеленої облігації маркування не замінює аналізу фінансового стану емітента, строку погашення, купона та ліквідності.
- Ознайомтеся із зеленими документамиПеревірте рамкову програму фінансування, незалежний висновок і категорії прийнятних проєктів, зокрема винятки.
- Стежте за звітністюПеревірте, чи звіти про розподіл коштів і вплив публікуються вчасно, з конкретними цифрами та поясненою методологією.
- Оцінюйте загальну картинуПорівнюйте фінансовані проєкти зі стратегією та основною діяльністю емітента і не покладайтеся на один ESG-рейтинг.
Головне
- ESG-стратегії охоплюють негативний і позитивний скринінг, ESG-інтеграцію, тематичні інвестиції, імпакт-інвестиції та залученість акціонера.
- Імпакт-інвестиції передбачають намір і вимірюваний вплив, а не лише виключення.
- ESG-рейтинги різних постачальників відрізняються через методології та не замінюють кредитного аналізу.
- Грінвошинг розпізнається за розмитими твердженнями, відсутністю даних, відсутністю зовнішньої оцінки та розбіжностями між посилом і змістом.
- Зелене маркування доповнює, але не замінює фінансового аналізу емітента.
Матеріал має виключно освітній характер. Він не є інвестиційною рекомендацією, юридичною чи податковою консультацією. Числові приклади є умовними.