Зелені, соціальні облігації та облігації сталого розвитку

Марковані облігації: основна ідея

З юридичного та фінансового погляду зелена облігація функціонує як будь-яка інша облігація: емітент отримує кошти від інвесторів, виплачує купони та погашає номінальну вартість у строк погашення. Відмінність полягає в зобов’язанні щодо використання коштів і в прозорості, яку бере на себе емітент.

Як правило, кредитний ризик зеленої облігації — це ризик емітента, а не фінансованого проєкту: інвестору платять із грошових потоків компанії загалом. Винятком є спеціальні структури, як-от облігації, забезпечені активами, або проєктне фінансування, де виплати можуть залежати від конкретних активів.

Чотири основні види

Перші три види — це інструменти типу use of proceeds: важливо, на що витрачаються кошти. Облігації, пов’язані зі сталим розвитком (sustainability-linked), працюють інакше: кошти можна використовувати на будь-які загальні цілі, але емітент бере на себе зобов’язання щодо ключових показників ефективності (KPI) і цільових показників результативності у сфері сталого розвитку. Якщо цілей не досягнуто, купон зазвичай зростає.

Принципи зелених облігацій ICMA

ICMA (Міжнародна асоціація ринків капіталу, International Capital Market Association) публікує Green Bond Principles — добровільні настанови, що широко застосовуються на міжнародних ринках. Вони не є законом, а становлять найкращі практики, які підвищують прозорість і довіру інвесторів. Принципи мають чотири базові складові:

1. Використання коштівКошти спрямовуються на прийнятні зелені проєкти, чітко описані в документації емісії, з оціненими та, наскільки можливо, кількісно вираженими екологічними перевагами.
2. Процес оцінювання та відбору проєктівЕмітент пояснює екологічні цілі, критерії прийнятності та те, як він виявляє соціальні й екологічні ризики проєктів і управляє ними.
3. Управління коштамиЧисті залучені кошти обліковуються окремо (на субрахунку, у субпортфелі або за допомогою рівноцінного внутрішнього механізму), а емітент зазначає, як він тимчасово розміщує ще не розподілені суми.
4. ЗвітністьЕмітент публікує оновлену інформацію про використання коштів — щонайменше щороку до повного їх розподілу, — а також про очікуваний вплив проєктів.

Прийнятні категорії проєктів

Принципи ICMA містять орієнтовний, а не вичерпний перелік категорій зелених проєктів. Серед них:

• відновлювана енергетика (наприклад, сонячні або вітрові електростанції);
• енергоефективність (реновація будівель, модернізація обладнання, інтелектуальні мережі);
• запобігання забрудненню та контроль за ним;
• стале управління живими природними ресурсами та землекористуванням (зокрема стале сільське господарство);
• збереження наземного та водного біорізноманіття;
• чистий транспорт (електричний, громадський, немоторизований транспорт);
• стале управління водними ресурсами та стічними водами;
• адаптація до зміни клімату;
• продукція, технології та процеси, адаптовані до циркулярної економіки;
• зелені будівлі, сертифіковані за визнаними стандартами.

Для соціальних облігацій типові категорії охоплюють доступну базову інфраструктуру, доступ до основних послуг, як-от охорона здоров’я та освіта, доступне житло, створення робочих місць (зокрема через фінансування МСП), продовольчу безпеку та соціально-економічну інклюзію.